Дебютный альбом проекта поэта, художника, музыканта Михея Носорогова и клипмейкера Макса Сирого, выпущенный в виде бесплатного интернет-релиза.
1. Intro
2. Rockerjoker
3. Не хотеть
4. Пеликаны
5. Жестокое сердце
6. Принцессы
7. Молодые
8. Чепочем
9. Морская
10. Пять литров крови
11. Америка
12. Город
13. Китай
14. Космос
15. Coda
инфо
Михей Носорогов - укулеле, вокал
Макс Сирый - баян, вокал.
Запись, сведение и мастеринг ТО "Осмос", 2009г.
Звукорежиссер – Игорь (Гарик) Плевин
Продюсер проекта – Павел Юрцевич
где взять
Бесплатно скачать и при желании заплатить: http://ocmoc.kroogi.com
CD-издание: на концертах.
|
мнения экспертов
Сергей Будкин
оценка: 7,00
Зорка менскіх пабаў і авангардны кліпмэйкер сабраліся разам, каб запісаць саўндтрэк да сур’ёзнага і душэўнага бухалава ў найлепшых традыцыях рускага разьдзяўбай-року. Кожная з 15-ці песень Міхея і Сірага – патэнцыйны народны гіт, бо пэўна была бы ўспрынята на ўра на кожнай п’янай пасядзелцы. Сукачоў, колішні Чысьцякоў ды што там – Гудзь – з радасьцю бы ўзялі іхнія "Жестокое сердце", "Космос" ці "Морскую" ў свой рэпертуар.
Вядома ж, можна было бы палічыць гэты прадукт за вартае жалю прыпадабненьне да найлепшых узораў неахайнага панк-року з баянам, музычнае графаманства найвышэйшай ступені ("Пук-пук, ты слышишь этот звук?"), але таго рокер з джокерам і дамагаюцца – звышпростыя аранжыроўкі, гульня на звыкласьцях ды пошласьцях з выкарыстаньнем псэўдапаэтычных вобразаў ("Живут в моих венах прозрачные рыбы…") плюс падкрэсьлена таннае аздабленьне вокладкі. І зроблена тое без высільваньня, надумваньня з элементам такой маргінальнай іроніі, як у фак-вэрсіі "Гуд бай, Амэрыкі" ("Нас так долго учілі на гамбургер растягівать рот").
Rockerjoker стварылі годную апазыцыю падобным баяністым праектам, як то "Дрозды" ці "Пиво двоём". Наперад, на карпаратывы!
Experty.by
Дмитрий Безкоровайный
оценка: 6,00
Дебютный альбом проекта Rockerjoker, по сути, является продолжением сольного творчества Михея Носорогова. Или наоборот – вышедший полгода назад сольник Михея вполне можно считать репетицией данной пластинки.
Главное оружие прежнее – мощный хриплый голос. Другое дело, что его демонстрация на этот раз не является единственным аргументом для творчества. В рамках дуэта с Максом Сирым Михею удалось уйти от затянутых маломузыкальных психоэмоциональных опусов и прийти к коротким песням-историям под баян и укулеле.
Если проводить аналогии, то в первую очередь вспоминается Шнуров (в основном из-за голоса и общего контекста – мата здесь нет), Billy's Band (но без характерной для них излишней театрализации) и ранний Федор Чистяков (юморок, некоторые интонации). В общем, все сделано с настроением и по делу – с достаточной долей альтернативного перца, но не без эстетского флера, в результате чего отлично пойдет и под пиво, и под вино, и под водку.
Осталось только хитов поднакопить, хотя первый задел уже есть: "Не хотеть", "Пеликаны", "Молодые", "Америка", "Город". Без лишних претензий, без особой оригинальности, но очень даже мило. Шесть с запасом.
Experty.by
Олег Климов
оценка: 5,00
К священному братству "пиввдвоем" добавился дуэт Михея Носорогова и Макса Сирого, только он будет побрутальнее, это сразу дает понять вторая, заглавная композиция, в которой можно услышать… "ТТ-34", "Свадьба" (вообще было бы любопытно записать песни "тэтэшников" вот так – под баян). Если добавить матерка, то данный проект вполне сгодился бы для разогрева "шансонного" Шнурова. А не добавлять – вспоминаются расхристанные годы Дяди Федора.
Давайте простим Михея – ну не наигрался еще он анатомическими и физиологическими проявлениями в жизни человека ("Принцессы" – прямой отсыл к "Колибри", "Молодые"), прет его детским садом. Есть что-то, что цепляет, не так много, но есть ("Город"), слышно, что музыкант умеет складывать слова в (н)ебанальные рифмы. Вся фигня в том, что это очень вторично, и вторичность сию дуэт хоть какой-то своей "оригинальностью" перешибить до конца не может (тем же "перефразом" "Америка" "Нау"). Но это лучше, чем сольный Носорогов.
Experty.by
Дмитрий Подберезский
оценка: 2,00
Добра, толькі ня трэба мяне пераконваць, што найбольш цікавыя рэчы, што маюць скіраванасьць на будучыню, заўсёды нараджаюцца выключна ў авангардзе. Яно гэтак часта здараецца, але ня ў гэтым выпадку.
Па сутнасьці, Rockerjoker – гэта ўсяго толькі закамуфляваная вэрсія таго, што яшчэ ў 80-я звалася аўтарскай песьняй. Жанр гэты не стаіць на месцы, разьвіваецца, і разьвіцьцё гэтае, з аднаго боку, усё больш схіляецца да камэрцыйнасьці, з другога – пастаянна сілкуецца звонку дзякуючы ўсяму таму, што прыносіць сучасная музычная культура. Вось чаму тут голас у спалучэньні з укулеле (не гітарай!) ды баянам, калі зважаць на чыста музычны зьмест, у аснове сваёй аніяк не выходзіць па-за рамкі той самай аўтарскай песьні. Іншая справа, што цяпер такую творчасьць можна куды часьцей сустрэць у клюбах, чым ля вогнішча на раённых зьлётах турыстаў.
Міхей Насарогаў нічым не зьдзівіў. Ня ўразіў. Бадай што толькі час адняў. Слухаць тут практычна няма чаго. Хоць, падазраю, знойдуцца й такія, хто пачне з усяго гэта высмоктваць нешта такое "заўтрашняе". На здароўе! Але калі тут на першым пляне стаіць усё ж музыка, дык ацэньваць практычна няма чаго. Прадукт для ўнутранага спажываньня. Гатовы падтрымаць думку Дзімы Безкаравайнага пра тое, што апошнім часам музыкаваць стала вельмі проста. Літаральна кожны можа цяпер дзеля задавальненьня ўласных амбіцый накідаць нейкія словаспалучэньні, што можна назваць тэкстам песьні, пакласьці гэта на тое, што можна назваць музыкай, – і наперад! І няма аніякай розьніцы, у якой сфэры гэта адбываецца: у папсе ці року. Вынік аднолькавы: слухаць няма чаго.
Так, пад сотку-другую гарачага напою дый жыўцом яно, магчыма, яшчэ неяк праглынецца, але ў запісе – вялікі дзякуй! Не для мяне, прабачце...
Experty.by
ВНИМАНИЕ!
Каждый зарегистрированный пользователь может выставить свою оценку этому диску в течение 15 дней с момента публикации рецензии. На основе оценок зарегистрированных пользователей будет вручена отдельная награда Experty.by по итогам 2009 года.
Чтобы выставить оценку данному диску, достаточно зарегистрироваться и, зайдя на эту же страницу, выбрать нужную оценку в специальном блоке. Вы можете также оставить свой комментарий.
список проголосовавших по оценкам:
Комментарии
Я проста
Я проста захапляюся экспертамі, як ім удаецца пісаць хоць колькі сказаў (станоўчых!) нават пра такія праявы “творчасці”. Ну, безумоўна, гэты альбомчык можна ацаніць вышэй, чым нядаўні сола-шайс ад Насарогава. Ды, мабыць, любы дыск любога гурта на свеце можна паставіць вышэй за таго “Добрага, кепскага, злога”. А ў дуэце з Максам Сірым і музычка папрыстойней зрабілася і тэксты момантамі нават цікавымі сталі. Але ўсё-адно, праект гэты для вельмі спецыфічнага, герметычнага і вузкага кола, з якім мне не хочацца мець нічога агульнага.
Хаця, у задымленым кабаку са старой паркетнай сцэнай, пад кілішак-другі, агульныя тэмы знайшліся б. І адзнака была б вышэйшай :-)
---
www.youthmedia.eu
Ну весьма
Ну весьма забавно. Рад, что без мата. Надо выучить пару песен будет, дабы поорать в изрядном подпитии. По моему тут нет смысла говорить серьезно о музыке. Ребята делали именно то, что хотели. И это у них получилось. Были бы уместны арфы - можно было бы говорить о том, что арф не хватает. Но арфы здесь не нужны. А все, что здесь нужно - есть. Продукт готовый. Эстетическое восприятие протестует, но оно и вряд ли должно было (по замыслу авторов, как мне кажется) хлопать в ладоши.
Пасьля
Пасьля пачварнага сольніка Насарогава нічога добрага мне не чакалася і ад праекту RockerJoker — памыліўся! Тут, канечне, нічога новага ніхто не пачуе, інструмэнтальнае суправаджэньне прасьцецкае, тэксты таксама не бліскучыя, а накіраваныя «ў лоб». Але ўсё разам гучыць цэльна і трапна (ці проста мне трапіла зараз «у хвалю»). А пару трэкаў з сваёй прымітыўнай філязофіяй дык і ўвогуле ўчапіліся за язык.
форма или содержание?
Вот не пойму я тебя! ведь "рокерджокер" это не просто продолжение альбома Носорогова, это тоже самое!, тока в другой, простой и удобоваримой упаковке. ведь многие треки взяты из "хороший, плохой, злой". так почему же тогда "пачварны", а сейчас "дык і ўвогуле ўчапіліся за язык"? что же главнее: форма, или все-таки содержание?
о мир! где же правда?)
с уважением спиртуоз.
Канкрэтна з
Канкрэтна з альбому «Хороший плохой злой» у Rockerjoker трэкаў няма. Ці выконваліся нейкія ў межах сольнага праекту і наадварот — я ня ведаю.
Розьніца паміж тым і іншым ёсьць і ў форме, і ў зьмесьце. Але, па вялікім рахунку, больш у форме, а ідэалягічная плятформа тая ж. Таму канкрэтна ў гэтым выпадку, зьмена формы для мяне стала прываблівай і дапамагла ўспрыняць зьмест (ці згодзен я зь ім — справа іншая).
Гэта цяжка
Гэта цяжка слухаць.
Першыя пару пакідаюць не такое яшчэ благое ўражаньне. Ну, думаеш, ня так дрэнна ўсё, як магло б быць (і было, чаго ўжо там). Думаецца, што гэтыя песьні някепска прыдаліся б для фільма з пэрсанажам, які забаўляе публіку ў такім сабе пракураным брудным шынку. Нармальны такі калярытны вобраз, тыпаж.
Уражаньне магло б такім самым і застацца, калі б гэта ўсё было хвілін на 8-10, ня больш. Але ён 36 хвілін! І ты гэта бачыш, і разумееш, што нічога іншага далей ня будзе. І нічога іншага далей няма. Мінімальны зьмест у мінімальнай форме патрабуе мінімальнага аб’ёму. Ну, для таго, каб хоць неяк...
--
http://last.fm/user/pauluk_dunaj